Горизонт починає світитися, поки я наближаюся до нього. Скоро ніч закінчується і починається день. Все має дві сторони. Кожен континент має берег. І у кожного гребеня хвилі є підошва. Я приймаю вулиці і хвилі такими, як вони є. Тепер я відчуваю, як вода підстрибує піді мною і оживає. Я виходжу на гребінь хвилі і ковзаю всередину, поки хвиля не розіб'ється. Тепер є тільки я і вода.

Однак я часто займаюся серфінгом - і це завжди як в перший раз, тому що кожен день я заново народжуюсь в воді. Перше світло дня веде в місто, де все пробуджується від сну. Але навіть якщо я не можу займатися серфінгом на суші, я можу взяти з собою це почуття всюди. Я вдягаю шолом і точно знаю: одна поїздка закінчилася, але наступна тільки починається.